понеділок, 12 березня 2012 р.

Плевако Федір Никифорович





(1842-1909)

Видатний адвокат, науковий діяч і публіцист. У 1870 році вступив у стан присяжних повірених округу Московської судової палати. Вів цивільні й кримінальні справи, більшість із яких блискуче вигравав. У 1880-х роках став настільки популярним, що майже всі його промови публікували у пресі, а москвичі приходили до суду спеціально, щоб послухати Ф. Плевако. Автор багатьох робіт у галузі права
Маклаков Василь Олексійович





(1869-1957)

Видатний адвокат, публіцист і політичний діяч. Закінчив історико-філологічний та юридичний факультети Московського університету. Був помічником адвоката Ф.Н. Плевако. У 1896 році став присяжним повіреним. Брав участь у низці гучних процесів. У 1907 році був обраний до ІІ Державної Думи і потім обирався послідовно до ІІІ й IV Думи. У Думі він був одним із найбільш видатних ораторів, до промов якого незмінно дослуховувались союзники й супротивники. Промови Маклакова чудові не лише витонченістю та яскравістю форми, а й силою критичної думки, умінням, за допомогою тонкого аналізу, розкрити власне суть справи і виявити внутрішню неспроможність доказів і позицій свого супротивника.
Союз юристів України – всеукраїнська добровільна громадська організація, що об’єднує діячів правової сфери України.
Головна мета діяльності Союзу, що до січня 2006 року носив назву Спілка юристів України, полягає, в першу чергу, у встановленні верховенства права в Україні, а також сприянні юристам України в задоволенні і захисті їх професійних та соціальних потреб, підвищенні рівня їх громадської активності, посиленні впливу представників правової сфери на суспільно-політичні процеси країни, співробітництва в розробці і реалізації державної правової політики.
Відлік свого існування Союз юристів України веде від 1991 року. В той час на хвилі об’єднання юристів та утворення різноманітних правових організацій з’явилася ідея створення організації, покликаної посилити вплив правників на процес встановлення верховенства права, як необхідного чинника ефективної діяльності будь-якої держави, організації, яка б представляла спільну думку фахівців всіх галузей права з будь-якої юридичної проблеми і залучала їх до участі в охороні інтересів суспільства, захисті прав і свобод громадян, забезпеченні законності і правопорядку та розбудові правової держави.
Таким чином, 14-15 травня у м. Києві відбувся Установчий з’їзд Спілки юристів України, в ході якого було прийнято рішення про заснування Спілки, затвердження Статуту, а також обрано Раду Спілки. Першим головою Спілки став директор Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України академік Шемшученко Юрій Сергійович. У 1993-95 рр. цю посаду обіймав професор Сумін Володимир Олександрович. В 1995 році головою Союзу було обрано Євдокимова Валерія Олександровича, який одночасно обіймає посади: Почесного Президента Всесвітньої асоціації юристів та президента цієї Асоціації у країнах СНД, президента Світового Конгресу українських юристів, а також є президентом Міжнародного благодійного фонду юристів України та заступником голови Міжнародного союзу юристів (м. Москва).
На відміну від багатьох інших організацій закритого типу, Союз було проголошено відкритим для всіх юристів незалежно від їх політичних поглядів, фахової спеціалізації, відомчої належності, а також для колишніх юридичних працівників і тих, хто здобуває юридичну професію.
Союз складається з індивідуальних, колективних та асоційованих членів, кількість яких з кожним роком зростає. Колективними членами Союзу є трудові колективи юридичних установ і організацій, навчальних закладів, редакцій юридичних видань та інші колективи, які займаються правовою діяльністю, зокрема: Академія правових наук України, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Національна академія внутрішніх справ України, Асоціація студентів-правників та молодих юристів України, Всеукраїнська асоціація молодих науковців, видавництво правничої літератури «Юрінком Інтер», юридичні фірми «Раритет» (м. Київ), «Юріс» (м. Київ), «МЮРС» (м. Київ), «Іск» (м. Запоріжжя) та ін. Дбаючи про зміцнення своєї організації, Союз допомагає розбудовувати інші громадські об'єднання. Він є співзасновником Світового Конгресу українських юристів, Українського союзу промисловців і підприємців, громадського об'єднання «Нова Україна», інформаційного агентства «УНІАН», газети «Юридичний вісник України» та інших.
Особлива увага в рамках діяльності Союзу приділяється його участі у законотворчій роботі та виявленню фактів порушення чинного законодавства. Члени Союзу неодноразово сприяли прийняттю різноманітних законів, внесенню поправок до тих чи інших правових актів. Голова Союзу юристів України, Валерій Євдокимов, входить до складу Національної конституційної ради, а також Національної комісії з укріплення демократії та верховенства права при Президентові України.
Науково-практичні зв’язки сприяють встановленню ділових контактів Союзу з організаціями юристів зарубіжних країн та міжнародними об’єднаннями юристів, крім того, вживаються численні заходи для посилення співробітництва з країнами СНД.
Станом на сьогодні Союз є найчисельнішим громадським об’єднанням правників в Україні, а також активним учасником та співорганізатором різноманітних заходів, покликаних нагадати суспільству про важливість дотримання букви закону, сприяти розвитку громадянського суспільства та популяризації професії юриста. Співпрацюючи з багатьма організаціями правового простору, в тому числі з інших країн, Союз невтомно зміцнює престиж України в світі та робить вагомий внесок у створення позитивного іміджу України у свідомості міжнародної спільноти

пʼятниця, 9 березня 2012 р.








Тиха елегія

Коли мене питають: «Любиш ріки,

річки, і річечки, і потічки?» —

відмовчуюсь: вони в мені навіки,

а для мого народу на віки...



Коли мене запитують: «Народу

чи зможеш прислужитись, як і де?» —

мовчу: на ясні зорі, на тихі води

хай випадкове слово не впаде...



Коли мене питають: «Любиш землю,

степи, озера, яблуні в саду?» —

я знов мовчу: від них не відокремлю

себе й тоді, як в землю перейду...



Коли мене питають: «Рідну мову

чи зміг би поміняти на чужу?» —

моя дружина сину колискову

співає тихо... Краще не скажу...

Коли мене питають: «Україну

чи зможеш ти забуть на чужині?»

кричу: «Кладіть отут у домовину

живим!.. Однаковісінько мені...»